Свято "День весняного і літнього іменинника"
Мета. Пробуджувати в дітей почуття дружби, доброти, намагання робити приємне один одному; сприяти встановленню дружніх стосунків між учнями; розвивати у дітей естетичний смак і уважність до навколишніх.
Обладнання. Скринька, квіти, малюнок сонечка, сувеніри, торбинка, червона шапочка, черевичок, горошина, яйце, ключ, баночка з написом «Мед», бинт.
Вчитель. Любі діти, у наш клас
Завітали люди щирі.
Привітайте в добрий час
Гостей посмішкою й миром.
Ведуча 1. Добрий день, люди добрі,
Ті, хто прийшов до нас,
Наші діти і дорослі
Раді бачити всіх вас.
Ведуча 2. Ой, а це що? (Показує на скриньку.)
А скринька, мабуть, не проста,
Напевно, скринька чарівна!
– Давайте поглянемо, що в ній? (Заглядає і дістає листок із загадкою.)
А в ній захована загадка. Відгадайте її.
Прийшла до нас вона – прекрасна,
Багатоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчина в вінку.
Ожили луки і діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику. (Весна.)
Ведуча 1. Як ви відразу здогадалися із загадки, що то весна? (Тому, що весна дійсно прекрасна, тепла, ясна пора року. З приходом весни оживають луки, діброви, ліси. Скрізь чутно пташині голоси, їхні дзвінкі пісні.)
– З ким порівнюється весна? (З молодою, вродливою дівчиною, на голові якої чарівний вінок.)
Ведуча 2. Рано-вранці заспівали півні сміло,
Про весну-красну сповістили.
Ведуча 1. Прийди, весно, щоб знову
Озвалися струмки,
Щоб гай наш і діброву
Прикрасили квітки!
Щоб нас разом із сонцем
Будив пташиний гам.
Як хочеться з піснями
Лужком побігти нам.
Нехай в гаю, на луках
Росте нова трава,
Нехай зозуля кука
І соловей співа.
Разом. Прийди, весно, прийди,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам квітів,
Радість, сонце ясне!
( Заходить дівчина-Весна з квітами і роздає їх глядачам.)
Весна.
Я –Весна. Життя дарую
Квітам, травам, деревам…
Тільки сонечку звелю я –
І воно засяє вам!
Стане весело навколо,
Зникнуть холоду сліди.
Гляньте: золотисте коло
Наближається сюди. ( Показує на малюнок сонечка.)
Я всміхаюсь сонечку:
Здрастуй, золоте!
Я всміхаюсь квіточці –
Хай вона цвіте.
Я всміхаюсь дощику:
Лийся, мов з відра!
Я всміхаюсь весело,
Зичу всім добра!
Гляньте: сонечко сміється,
В небі жайворонок в’ється,
В’ється, радісно співає, –
Він весну нам сповіщає!
Я – весна, я – чарівниця.
Щиро вам несу гостинці.
Ведуча. Давайте подаруємо нашій чарівній гості пісню
Діти співають пісню «Ой, єсть в лісі калина».
Ой, єсть в лісі калина.
1. Ой, єсть в лісі калина,
Ой, єсть в лісі калина,
Калина, калина,
Комарики-дзюбрики, калина.
2. Там стояла дівчина,
Там стояла дівчина,
Дівчина, дівчина,
Комарики-дзюбрики, дівчина.
3. Цвіт-калину ламала,
Цвіт-калину ламала,
Ламала, ламала,
Комарики-дзюбрики, ламала.
4. Та в пучечки в’язала,
Та в пучечки в’язала,
В’язала, в’язала,
Комарики-дзюбрики, в’язала.
5. Ой, єсть в лісі калина,
Ой, єсть в лісі калина,
Калина, калина,
Комарики-дзюбрики, калина.
Весна. Діти, я чула, що серед вас є весняні іменинники. Чи це справді так?
Діти. (Так.)
Весна. А ну, діточки, ходіть,
Та про себе розкажіть.
Чи чемні, чи правдиві?
Чи бешкетники, чи пустотливі?
(Діти виходять і розповідають про себе, а Весна їм вручає сувеніри.)
Весна.
Трьох синів я у світоньку маю:
Старший – дитина лукава,
Менший – на диво вродливий,
А середній – ласкава дитина.
Відгадайте, як їх звуть? (Весна читає загадки).
Загадки про весняні місяці
• Ще вітер зимовий із дощем загуде,
Ще сніг острівками блищить де-не-де,
Берізка сережки свої розпускає...
Чи всі здогадались, коли це буває. (Березень)
• Вже птахи вернулись в наш край,
Про весну співає поле й гай.
Ніжаться на сонці трава й квіти.
Вже настав ласкавий місяць... (квітень).
• А в цім місяці підряд
Маємо багато свят.
Зеленіють буйно трави,
То іде веселий... (травень).
Ведуча 1.
Березень – ранок року
Це перший місяць весни. Наші пращури величали його «соковик» або «березозол», тобто злим для беріз. Раніше у цей час спалювали березу на вугілля, брали в неї сік. Відомі й такі назви, як «капіжник», «різнопогодник», «протальник», «весновій». У березні день з ніччю рівняються.
Березень місяць мости поломить,
Весняну пісню річка задзвонить.
Ведуча 2.
Квітень - місяць гомінкої води
Довшають дні, яскравіше світить сонце, все навкруги зеленіє, квітує. Мабуть, за цей карнавал квітів, розмаїття барв наші предки прозвали місяць «квітень». Помітно теплішає, кажуть, що о цій порі уже земля гріє. Проте квітневе тепло ненадійне. Може й морозець ударити, й сніжком притрусити. За те квітень називають у народі «вередник», «крутій», «пустун». Правильно підмічено, що він не буває ні холоднішим від березня, ні теплішим від травня. А ще називали квітень місяцем гомінкої води, бо одна з найяскравіших його ознак — повінь.
Квітами квітень усіх привітає,
Усі садочки по-розквітає.
Сценарий День именинника
Свято "День весняного і літнього іменинника"
